Сайт Хитцівської загальноосвітньої школи І- ІІ ступенів
Вівторок, 30.04.2024, 16:58
Меню сайту

Вхід на сайт

Пошук

Календар
«  Квітень 2024  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
2930

Архів записів

Друзі сайту
  • Create a free website
  • uCoz Community
  • uCoz Textbook
  • Video Tutorials
  • Official Templates Store
  • Best Websites Examples

  • Статистика

    Онлайн всього: 1
    Гостей: 1
    Користувачів: 0

     
    Поради психолога  учням
    щодо підготовки до екзаменів та їх складання 
     
    1. Коли починаєте готуватися до іспитів, корисно скласти план.

    2. Складаючи план на кожний день підготовки, необхідно чітко визначити, що саме сьогодні будете вивчати. Не  взагалі: «Трохи позаймаюся», а тому що саме сьогодні вивчите, які саме розділи і якого предмету.

    3. Звичайно, добре починати, доки не втомилися, доки свіжа голова, із самого тяжкого, з того розділу, що заздалегідь знаєте гірше. Але буває й так, що займатися не хочеться, в голову нічого не «лізе», одним словом – «немає настрою». У такому випадку корисно починати, навпаки, з того, що знаєте краще, з того матеріалу, що вам найбільш цікавий і приємний. Можливо, поступово втягнетеся і діло піде.

     

    Екзамени, як і більшість явищ життя, – явище перехідне. Коли вони закінчуються, з'являється відчуття свободи, забуваються сльози, нервування, повертається спокійний сон. Але ж можна скласти іспит і з меншими втратами для власного здоров'я, отримати добрі оцінки й чекати наступного іспиту без страху та безсонних ночей.
    Психологи розцінюють іспит як:

    1. «перетравлювання» значно­го обсягу інформації, яке пов'я­зане з великим навантаженням на мозок;
    2. серйозне емоційне напру­ження і велике навантаження на нервову систему;
    3. оцінювання не лише знань дитини, а й її особистості.

    Найоптимальніший варіант підготовки до складання екзаменів (за Іриною Науменко)
    Розпорядок дня
    Харчуватися слід три-чотири рази на день. Мед, горіхи, мо­лочні продукти, риба, м'ясо, овочі та фрукти забезпечать баланс необхідних вітамінів і мінералів в організмі й відновлять енергетичні витрати.
    Нормальний здоровий сон і відпочинок зменшать наванта­ження на нервову систему. Не варто відмовлятись од звичних занять спортом –  це буде своєрід­ним відпочинком.
    Слід пам'ятати про біоритмо-логічні особливості: «сова» не­ефективно працює о 6 – 8 год ранку, а «жайворонок» навряд чи буде працездатним до 2 – 3 год. ночі. В усіх людей рівень біоло­гічної активності знижений із 17 до 18 години.
    Можна вживати тонізуючі пре­парати, наприклад, із женьшеню чи елеутерококу. Каву краще пити
    вранці й небагато, лише для того, щоб прокинутися (для тих, хто звик саме так розпочинати свій день). Кава підсилює нервовість і тривожний стан у невпевнених собі людей. Заспокійливі медичні препарати зовсім не потрібні, їх можна вживати лише за призна­ченням лікаря.
    Правильна організація вивчення навчального матеріалу
    Спочатку слід переглянути весь матеріал і розподілити його таким чином: якщо треба вивчи­ти 100 питань за чотири дні, то в перші два дні вивчається 70% усього обсягу, третього дня – решта, четвертого – повторюють вивчене. При цьому складні теми варто чергувати з простішими – не обов'язково вчити всі питан­ня поспіль.
    Є й деякі психологічні зако­номірності, які слід враховувати.

    1. Найкраще запам'ятовується інформація, викладена на початку і на­прикінці тексту. Середина зазвичай швидко «вилітає» з голови. Тому під час запам'ятовування та повторення слід приділити ува­гу середині тексту.
    2. Повторювати треба не ме­ханічно, а вдумливо, зосередив­шись на змісті. Інформація після і
      «завантаження» в мозок, якщо її не повторити, утрачається на 20 – 30%  упродовж  перших
      10 год. Щоб цього не сталося, слід прочитати текст, повторити його вдруге, через 20 хв – утретє, а через 8 – 10 год. –  учетверте, і ще раз –  через добу.
      Тільки після цього можна бути впевненим у тому, що інформація міцно «оселилася» в голові.
    3. Особливість «упізнавання». Дивлячись на текст, відчуваєш, що колись це все бачив, читав, отож вирішуєш, що витрачати час на це питання не варто й можна переходити до наступного. Насправді ж це – несвідомий самообман. І якщо не вивчити уважно те, що здається таким знайомим, на іспиті можна не відповісти на таке «знайоме» за­питання.
    4. Запам'ятати можна найкра­ще, якщо знати, що є «найближ­чим»: текст, рисунок, логічна схема.
    5. Слід спробувати знайти щось цікаве у найнуднішому ма­теріалі, адже цікаве запам'ято­вується набагато легше.

    Можна готуватися до іспитів удвох, адже одна голова добре, а дві – краще. Підготовка до іспи­ту вдвох має свої переваги, якщо поставитися до цього серйозно й сумлінно. Учити разом не вар­то, а от повторювати навіть ба­жано. Це краще робити напере­додні іспиту.
    Готуватися можна й так: пер­ший день – самостійне вивчен­ня, другий – повторення й пе­реказування один одному. Було б добре розділити теми за інте­ресами, за складністю, за сту­пенем засвоєння: один розпові­дає те, що другий раніше не вивчив.
    Розповідати треба чітко, де­тально, емоційно. Можна прово­дити «репетиції» перед іспитом і наодинці: ставити собі запитан­ня, уголос відповідати, привча­тися слухати своє мовлення.
    Шпаргалка — річ потрібна
    Використання шпаргалок на іспиті найчастіше закінчується дуже сумно. Вони потрібні лише тим, хто краще запам'ятовує ма­теріал при конспектуванні, – викладений коротко (у вигляді тез), він краще тримається у па­м'яті. Шпаргалки зручно перечитувати перед самим іспитом, а от брати на іспит не варто.
    «Спокійно, тільки спокійно»
    Так завжди в екстремальних ситуаціях казав Карлсон. Слід скористатися його порадою. Адже нервують завжди ті, хто погано знає матеріал. Ті, хто зовсім нічого не знає, зазвичай спокійні. Ті, хто знає матеріал добре чи на середньому рівні, нажахані до останньої хвилини, поки не отримають оцінку. Щоб подолати свій страх, можна розповідати самому собі вивчений матеріал, начебто на іспиті. Уявіть складну ситуацію на іспиті й знайдіть із неї вихід. Поставте самі собі підступні за­питання й дайте на них від­повідь –переборіть свій страх ще до іспиту. Згадайте випадки свого успіху, подумки відчуйте їх іще раз.
    Спробуйте вдатися до аутогенного тренування. Налаштуйтеся на те, що «у мене все вийде» й повторюйте ці слова перед сном. На іспиті не втрачайте самовладан­ня у складний момент, хоч це й нелегко. Згадайте про почуття гу­мору – іноді воно виявляється і в екзаменаторів.
    Складіть план відповіді на іспиті – це теж заспокоює.
    Бажаємо вам якнайкраще здати державну пісумкоау атестацію!

    Практичні поради психолога
    учням як поводитися під час екзамену
     
    1. Узявши екзаменаційний білет, прочитавши завдання на дошці, ознайомтеся з питаннями і починайте готуватися з того питання, виконувати те завдання, яке хоча б трошки для вас легше.

    2. Напишіть приблизний план відповіді олівцем на чистому листі паперу. Складіть список усіх нюансів, яких ви хотіли б торкнутися у своїй відповіді. Пишіть навіть те, що може спочатку здатися не потрібним, це допоможе вам у процесі написання згадати ще які – не будь факти. Якщо вам вдається це зробити, ви відразу відчуваєте деяке полегшення. Ваші нерви заспокояться, голова почне працювати більш ясно і чітко. Ви немовби звільнитеся від нервовості й уся ваша енергія тепер може бути спрямована на відповідь екзаменаційного питання.
     

     

    Copyright MyCorp © 2024